БК м-на "Східний" та міська бібліотека філія №7 пропонує інформаційну хвилину до Всесвітнього дня водно-болотних угідь який проводиться 2 лютого.
Заходи, які проводять у
Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості
та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання
збалансованого розвитку нашої планети.
Конвенція про водно-болотні угіддя,
що мають міжнародне значення переважно як місця проживання водоплавних птахів,
була підписана 2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран), з того часу відома як
Рамсарська конвенція.
Основною метою цієї
Конвенції є збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як
засобу досягнення збалансованого розвитку в усьому світі. Всесвітній день
водно-болотних угідь було вперше відзначено в 1997 році.
Однією з основних умов
приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського
угіддя на їхній території. Територію вибирають за складною системою критеріїв.
Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до
Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих
об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних
угідь і постійно оновлюється.
У 1971 році
Рамсарську конвенцію підписали 18 держав, у 2000 році –119, на цей час до неї
приєдналося 159 держав. До Списку занесено 1869 Рамсарських угідь загальною
площею 1 млн 836 тис. км2.
Станом
водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років
опікується міжнародна організація «Wetlands International» (www.wetlands.org).
У 2020 році за пропозицією
Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь
відзначається на тему: «Водно-болотні угіддя та біорізноманіття».
Доведено, що водно-болотні
угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних
явищ як повені та посухи. Водно-болотні угіддя діють як природі водосховища -
акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом
посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок
посухи.
Спостереження останніх
десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких
пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН,
приблизно 90% всіх стихійних лих пов’язані з водою. Міжнародні експерти
передбачають зростання кількості небезпечних стихійних явищ у зв’язку зі
змінами клімату.
Проте, переважна більшість
людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать
лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити,
засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували,
що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.
Та чи знали ви, що заболочені
місця знижують парниковий ефект, а на сьогодні в болотах усього світу
зберігається запас прісної води обсягом близько 11, 5 тис км³, що у п’ять разів
більше, ніж у ріках світу!
Згідно зі Статтею 1
Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів,
боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або
тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи
морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення
угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь
міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та
унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для
підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних
і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис.
водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів
риб тощо.
В Донецькій області
знаходяться два водно-болотних угіддя міжнародного значення: «Затока
Білосарайська та коса Білосарайська» (площа 2 тис.га, Першотравневий район) та
«Затока Крива та коса Крива» (площа 1,4 тис. га, Новоазовський район), які
розташовані на узбережжі Азовського моря в межах національного природного парку
«Меотида». Крім того, на території області існує багато інших водно-болотних
угідь, що відповідають вимогам Рамсарської конвенції. Ці угіддя, як правило,
використовуються в сільському господарстві, але, одночасно, відіграють важливу роль
у збереженні біорізноманіття.
Водно-болотні угіддя
зустрічаються всюди - від тундри до тропіків. Точно невідомо, яка частка площі
поверхні землі у теперішній час зайнята ними. Згідно з оцінкою Всесвітнього
центру екологічного моніторингу ЮНЕП, площа водно-болотних угідь імовірно
складає 570 мільйонів гектарів (5,7 мільйона км2) - приблизно 6% поверхні суші
Землі - з яких 2% складають озера, 30% верхові болота, 26% низинні болота, 20%
заболочені землі і 15% заплави.
Вони належать до найбільш
продуктивним екосистем світу. Також є осередками біологічного різноманіття,
джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування
незліченних видів рослин і тварин. Вони підтримують високі концентрації
численних видів птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб і безхребетних.
Водно-болотні угіддя також є важливими сховищами генетичного матеріалу рослин.
Водно-болотні угіддя – це
ресурс, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення,
утрата якого була б непоправною. Вони відіграють дуже важливу роль в
екосистемі, оскільки є одним з найбільших джерел прісної води та природним
місцем проживання для багатьох водоплавних тварин та рослин, тому заслуговують
на охорону і збереження.
·