До 150-річчя з дня народження Лесі Українки

      Одним із найпопулярніших видів масової роботи з читачами завжди вважалась книжкова виставка. Не відступаючи від цього , цей рік це - виставка календар приурочена знаменній даті - 150-річчя від дня народження Лесі Українки: "Ні, я живу! Я буду вічно жити!"

     Леся Українка - українська письменниця, перекладач, драматург, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклоритики і брала активну участь в українському національному русі.

     Творчість Лесі Українки багата і різноманітна. Її поезія свідчить про велику любов до рідної землі, вболювання за долю свого народу. Цілі збірки українських пісень, казок, ігор зібрала поетеса, записала і передала нам у спадщину. Боротьба і праці - таким був зміст життя Лесі Українки. 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі померла Леся Українка - велика поетеса України. Устами героїні "Лісова пісня" Леся Українка стверджує:

"Ні, я живу! Я буду вічно жити!

Я в серці те, що не вмирає!

     Метою цього заходу було ознайомлення різних вікових категорій з творчістю славетної доньки українського народу, виховання патріотизму, любові до Вітчизни, рідного слова, поезії, почуття прекрасного.
     Наші читачі учасники клубу "Веселі друзі" взяли участь у I Міжнародний (VII Всеукраїнський,  ХVII Всекримський) фестиваль-конкурс учнівської та студенської творчості імені Марії Фішер-Слиж "Змагаймось за нове життя!", присвячений Лесі Українки номінація:"Декламація"- це Ярослав Бакаєв, та Софія Смородіна.

   

Підвищення туристичної та інвестиційної привабливості Лиманської ОТГ

 Шановні мешканці та гості Лиманщини!

Представляємо Вашій увазі промоційне відео «Підвищення туристичної та інвестиційної привабливості Лиманської ОТГ», створене в рамках проекту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Наявність на території Лиманщини великої кількості природних ресурсів, більшої частини Національного природного парку «Святі гори», заповідника «Крейдова флора» історично склали імідж громади, як одного із центрів оздоровлення та реабілітації населення. Створений продукт якнайкраще представляє весь наявний туристичний потенціал Лиманщини та ефективне його використання.

Переходьте за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=HrXCOWNbtUc

Гарного перегляду !!!

До Дня Небесної Сотні

 БК м-на "Східний" та міська бібліотека філія № 7  "Небесна Сотня. Герої не вмирають"- виставка хроніка та онлайн перегляд до Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні.

      20 лютого - День Героїв Небесної Сотні. Ми вшановуємо відвагу, силу духу і стійкість наших громадян, які віддали найдорожче - життя - під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

      Їх назвали Небесною Сотнею - українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності.

      20 лютого 2014 року став днем початку нової історії нашої держави. Тоді  Україна на повні груди вдихнула повітря, насичене горем і журбою...

      Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, як гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи право людини на вільне життя. Українці вибороли право на демократичний європейський розвиток держави і готові боротися за нього та очищення від тоталітарного минулого.

      Небесну Сотню пам'ятатимуть завжди, про них обов'язково знатимуть прийдешні покоління, бо Герої не вмирають!

Слава Героям і найсвітліша пам'ять навіки вічні...

    А сотню вже зустріли небеса...

   Летіли легко, хоч Майдан ридав...

   І з кров'ю перемішана сльоза...

   А батько сина ще не відпускав.

 Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду - сотник, молодий, вродливий

    І юний хлопчик в касці голубій,

    І вчитель літній - сивий-сивий.

    І рани їхні вже не їм болять.

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.

    Як крила ангела, злітаючи назад,

    Небесна сотня в вирій полетіла...

Популяризація правових знань - Користь здорового способу життя

 БК м-на "Східний та міська бібліотека філія №7 до культурно-просвітницьких та розважальних заходів провели: "Спритний та орієнтований- гра-змагання з дітьми клубу "Веселі друзі".

О, спорте! Ти - насолода!

Ти - вірний, незмінний супутник життя.

Нашому духу і тілу

Ти щедро даруєшь радість буття!

Після певного часу ми на разі зібралися та провели гру у теніс. Сила, рух, кмітливість, сміх: спорт єднає нас усіх. З давніх - давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров'я. Навіть вітаючись та прощаючись, люди бажали один одному здоров'я: "Здоровеньки були!", "Дай, Боже здоров'я!", "Доброго вам здоров'я!".

Ще за часів Київської Русі наші пращури цінували здоров'я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх та забавах. Тож і наші діти сьогодні дотримуючись давніх традицій позмагаються. На допомогу до нас завітали бабуся Тамара Іванівна та дідусь Володимир Федорович. Вони показали дітям правила гри, як держати правильно ракетки, подавати м'ячик, а потім діти позмагалися. Перемогла "Дружба!" Як потеплішає то ми будемо частіше зустрічатися, та зараз теж не погано. Здорово, що є бажання. А дідусь з бабусею згадали молодість і показали дітям гру.

Дітям була домашня робота - розшукати приказки, загадки про спорт. З цім завданням теж усі справилися.

Ми всіх бажаючих запрошуємо до нас!

До Всесвітнього дня водно-болотних угідь

       БК м-на "Східний" та міська бібліотека філія №7 пропонує інформаційну  хвилину до Всесвітнього дня водно-болотних угідь  який проводиться 2 лютого.

     Заходи, які проводять у Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого розвитку нашої планети.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення переважно як місця проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран), з того часу відома як Рамсарська конвенція.

Основною метою цієї Конвенції є збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як засобу досягнення збалансованого розвитку в усьому світі. Всесвітній день водно-болотних угідь було вперше відзначено в 1997 році.

Однією з основних умов приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на їхній території. Територію вибирають за складною системою критеріїв. Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних угідь і постійно оновлюється.

У 1971 році Рамсарську конвенцію підписали 18 держав, у 2000 році –119, на цей час до неї приєдналося 159 держав. До Списку занесено 1869 Рамсарських угідь загальною площею 1 млн 836 тис. км².

Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International» (www.wetlands.org).

У 2020 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається на тему: «Водно-болотні угіддя та біорізноманіття».

Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Водно-болотні угіддя діють як природі водосховища - акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН, приблизно 90% всіх стихійних лих пов’язані з водою. Міжнародні експерти передбачають зростання кількості небезпечних стихійних явищ у зв’язку зі змінами клімату.

Проте, переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

Та чи знали ви, що заболочені місця знижують парниковий ефект, а на сьогодні в болотах усього світу зберігається запас прісної води обсягом близько 11, 5 тис км³, що у п’ять разів більше, ніж у ріках світу!

Згідно зі Статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо.

В Донецькій області знаходяться два водно-болотних угіддя міжнародного значення: «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» (площа 2 тис.га, Першотравневий район) та «Затока Крива та коса Крива» (площа 1,4 тис. га, Новоазовський район), які розташовані на узбережжі Азовського моря в межах національного природного парку «Меотида». Крім того, на території області існує багато інших водно-болотних угідь, що відповідають вимогам Рамсарської конвенції. Ці угіддя, як правило, використовуються в сільському господарстві, але, одночасно, відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.

Водно-болотні угіддя зустрічаються всюди - від тундри до тропіків. Точно невідомо, яка частка площі поверхні землі у теперішній час зайнята ними. Згідно з оцінкою Всесвітнього центру екологічного моніторингу ЮНЕП, площа водно-болотних угідь імовірно складає 570 мільйонів гектарів (5,7 мільйона км2) - приблизно 6% поверхні суші Землі - з яких 2% складають озера, 30% верхові болота, 26% низинні болота, 20% заболочені землі і 15% заплави.

Вони належать до найбільш продуктивним екосистем світу. Також є осередками біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування незліченних видів рослин і тварин. Вони підтримують високі концентрації численних видів птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб і безхребетних. Водно-болотні угіддя також є важливими сховищами генетичного матеріалу рослин.

Водно-болотні угіддя – це ресурс, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого була б непоправною. Вони відіграють дуже важливу роль в екосистемі, оскільки є одним з найбільших джерел прісної води та природним місцем проживання для багатьох водоплавних тварин та рослин, тому заслуговують на охорону і збереження.

·