
Бій під Крутами - це символ жертовності і подвигу в ім'я свободи і Української держави. 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва.
Стоять двадцять сім студентів і гімназистів приречені на смерть. Один із них, ще зовсім малий хлопець, семикласник, починає співати "Ще не вмерла Україна...", а інші підхоплюють, і гімн лунає, розсікаючи повітря. Багато в той день полягло українців. Відбулася страшна, але героїчна битва молодих українських студентів з більшовицькою армією.
Загибель студентів - це символ патріотизму й жертовності українського народу, його вільної душі і незалежного духу, який завжди боровся й боротиметься за кращу долю. Юні студенти віддали своє життя за рідну землю.
У березні 1918 року, коли більшовики підписали Брестську мирну угоду, уряд УНР повернувся до Києва. Тодіж було вирішено поховати полеглих у нерівному бою студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини "Пам'яти тридцяти".
Схиляємо свої голови перед світлою пам'яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку затулили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України. Вічная пам'ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар