Голодомору сльози і могили …
І перед ними ми в боргу завжди
За тих, що крихти хліба не доїли
І не допили чистої води.
Ще душі є порожні, як руїни,
Які в житті не дихали добром,
Що віддали у жертву Україну
І, як раба, страждальний мій народ
Але зернина, що у полі скресла,
Надією і вірою зросла
І Україна, як народ, воскресла
І наша віща доля ожила.
Ісус Христос у заповітну пору
Зніс на Голгофу непокори хрест …
Та не погасне біль голодомору
І вічна наша пам’ять не помре
27 листопада 89 річниця пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій в Україні. У цей день ми вшановуємо пам'ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями.
У нас, українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світі і знайшла свій прихисток у потойбіччі. А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душі їхні досі неприкаяні і не можуть опікуватися нами. Запалимо Свічку Пам'яті. Пам'ять вічна.
БК м-ну "Східний" та міська бібліотека філія № 7 долучилися до Акції:
" ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ у вікні "
Немає коментарів:
Дописати коментар