Популяризація правових знань - Користь здорового способу життя

 БК м-на "Східний та міська бібліотека філія №7 до культурно-просвітницьких та розважальних заходів провели: "Спритний та орієнтований- гра-змагання з дітьми клубу "Веселі друзі".

О, спорте! Ти - насолода!

Ти - вірний, незмінний супутник життя.

Нашому духу і тілу

Ти щедро даруєшь радість буття!

Після певного часу ми на разі зібралися та провели гру у теніс. Сила, рух, кмітливість, сміх: спорт єднає нас усіх. З давніх - давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров'я. Навіть вітаючись та прощаючись, люди бажали один одному здоров'я: "Здоровеньки були!", "Дай, Боже здоров'я!", "Доброго вам здоров'я!".

Ще за часів Київської Русі наші пращури цінували здоров'я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх та забавах. Тож і наші діти сьогодні дотримуючись давніх традицій позмагаються. На допомогу до нас завітали бабуся Тамара Іванівна та дідусь Володимир Федорович. Вони показали дітям правила гри, як держати правильно ракетки, подавати м'ячик, а потім діти позмагалися. Перемогла "Дружба!" Як потеплішає то ми будемо частіше зустрічатися, та зараз теж не погано. Здорово, що є бажання. А дідусь з бабусею згадали молодість і показали дітям гру.

Дітям була домашня робота - розшукати приказки, загадки про спорт. З цім завданням теж усі справилися.

Ми всіх бажаючих запрошуємо до нас!

До Всесвітнього дня водно-болотних угідь

       БК м-на "Східний" та міська бібліотека філія №7 пропонує інформаційну  хвилину до Всесвітнього дня водно-болотних угідь  який проводиться 2 лютого.

     Заходи, які проводять у Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого розвитку нашої планети.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення переважно як місця проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран), з того часу відома як Рамсарська конвенція.

Основною метою цієї Конвенції є збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як засобу досягнення збалансованого розвитку в усьому світі. Всесвітній день водно-болотних угідь було вперше відзначено в 1997 році.

Однією з основних умов приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на їхній території. Територію вибирають за складною системою критеріїв. Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних угідь і постійно оновлюється.

У 1971 році Рамсарську конвенцію підписали 18 держав, у 2000 році –119, на цей час до неї приєдналося 159 держав. До Списку занесено 1869 Рамсарських угідь загальною площею 1 млн 836 тис. км².

Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International» (www.wetlands.org).

У 2020 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається на тему: «Водно-болотні угіддя та біорізноманіття».

Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Водно-болотні угіддя діють як природі водосховища - акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН, приблизно 90% всіх стихійних лих пов’язані з водою. Міжнародні експерти передбачають зростання кількості небезпечних стихійних явищ у зв’язку зі змінами клімату.

Проте, переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

Та чи знали ви, що заболочені місця знижують парниковий ефект, а на сьогодні в болотах усього світу зберігається запас прісної води обсягом близько 11, 5 тис км³, що у п’ять разів більше, ніж у ріках світу!

Згідно зі Статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо.

В Донецькій області знаходяться два водно-болотних угіддя міжнародного значення: «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» (площа 2 тис.га, Першотравневий район) та «Затока Крива та коса Крива» (площа 1,4 тис. га, Новоазовський район), які розташовані на узбережжі Азовського моря в межах національного природного парку «Меотида». Крім того, на території області існує багато інших водно-болотних угідь, що відповідають вимогам Рамсарської конвенції. Ці угіддя, як правило, використовуються в сільському господарстві, але, одночасно, відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.

Водно-болотні угіддя зустрічаються всюди - від тундри до тропіків. Точно невідомо, яка частка площі поверхні землі у теперішній час зайнята ними. Згідно з оцінкою Всесвітнього центру екологічного моніторингу ЮНЕП, площа водно-болотних угідь імовірно складає 570 мільйонів гектарів (5,7 мільйона км2) - приблизно 6% поверхні суші Землі - з яких 2% складають озера, 30% верхові болота, 26% низинні болота, 20% заболочені землі і 15% заплави.

Вони належать до найбільш продуктивним екосистем світу. Також є осередками біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування незліченних видів рослин і тварин. Вони підтримують високі концентрації численних видів птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб і безхребетних. Водно-болотні угіддя також є важливими сховищами генетичного матеріалу рослин.

Водно-болотні угіддя – це ресурс, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого була б непоправною. Вони відіграють дуже важливу роль в екосистемі, оскільки є одним з найбільших джерел прісної води та природним місцем проживання для багатьох водоплавних тварин та рослин, тому заслуговують на охорону і збереження.

·          

                                                                 

До Дня визволення Лиманщини від німецько-фашистських загарбників (1943 р.)

      Щорічно 31 січня відзначається День визволення Лиману від німецько-фашистських загарбників, у цьому році -  це 78 річниця. Заради пам`яті про героїчне минуле рідного краю в БК м-на"Східний" та міська бібліотека філія №7 за темою "Пам`ять війни - це пам`ять серця" вшанування пам'ять  біля меморіальних дощок та викладка літератури "І знову біль пронизує серця".

     На фронтах Другої світової воювали близько 6000 лиманців, 3077 наших земляків віддали своє життя за перемогу над фашизмом.

     14-ти нашим землякам-учасникам Другої світової війни - присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

     7 липня 1942 року Лиман був захоплений нацистами. В часи німецької окупації тут діяли партизанські загони, що проводили деверсійну діяльність. 31 січня 1943 року місто відвойоване силами Південно-Західного фронту в ході Ворошиловградської операції. Лиманщина дорогою ціною заплатила за право бути звільненою.У боях за наш край загинуло 1350 захисників - відомих і невідомих. Імена багатьох наших земляків назавжди залишаться у пам'яті - у архівних документах, у назвах вулиць, у експозиціях музеїв, викарбуваними на гранітних плитах пам'ятників. На вшанування їх подвигу на території населених пунктів Лиманської ОТГ споруджено 41 пам'ятник, 27 обелісків, стел.

     Хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв чия боротьба, героїзм сприяли звільненню України від нацистів.

     У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війни.

    Знайомилися з викладкою літератури.

До Дня пам'яті Героїв Крут

      

Сьогодні День пам'яті Героїв Крут - однієї з трагічних і водночас високо легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917-1921рр.

      Бій під Крутами - це символ жертовності і подвигу в ім'я свободи і Української держави. 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва.

      Стоять двадцять сім студентів і гімназистів приречені на смерть. Один із них, ще зовсім малий хлопець, семикласник, починає співати "Ще не вмерла Україна...", а інші підхоплюють, і гімн лунає, розсікаючи повітря. Багато в той день полягло українців. Відбулася страшна, але героїчна битва молодих українських студентів з більшовицькою армією.

      Загибель студентів - це символ патріотизму й жертовності українського народу, його вільної душі і незалежного духу, який завжди боровся й боротиметься за кращу долю. Юні студенти віддали своє життя за рідну землю.

      У березні 1918 року, коли більшовики підписали Брестську мирну угоду, уряд УНР повернувся до Києва. Тодіж було вирішено поховати полеглих у нерівному бою студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини "Пам'яти тридцяти".

      Схиляємо свої голови перед світлою пам'яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку затулили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України. Вічная пам'ять!

До Всесвітнього дня боротьби з Булінгом

       Соціальна нестабільність, що склалася у сучасному суспільстві, зумовлює зростання різних відхилень в особистісному розвитку та поведінці підлітків. Це підвищена тривожніцсть, духовна спустошеність, байдужість, цинізм, жорстокість, агресивна поведінка. Особливу увагу привертає проблема насильства в дитячому середовищі, що отримала назву шкільне третирування, цькування, а у міжнародній термінології - БУЛІНГ. Осередком, у якому найбільш яскраво представлений булінг, є школа - місце де більшість часу проводить середньо-статистичний підліток. Перші публікації на тему шкільного приниження з'явилися ще в 1905 році. Дослідженням проблеми булінгу займалися переважно зарубіжні науковці, серед них варто відмітити скандинавських вчених (Д. Ольвеуса, Е.Ролланда, П. Хайнеманна) та британських дослідників (Д.Лейна, В.Ортона, Д.Таттума). У США особливу увагу до булінгу почали виявляти на початку 90-х років ХХ ст. 

      В Україні проблема булінгу лише починає вивчатися. Вітчизняні дослідження, як правило, здійснюються у напрямку педагогіки й психології та грунтуються на закордонних розробках теорії булінгу.

      БУЛІНГ - це негативна агресивна поведінка умисного характеру, яка має високий ступінь суспільної небезпеки. Окремі прояви булінгу можуть підпадати під ст.127 КК України і кваліфікуватись як катування.

      БК м-на"Східний" та міська бібліотека філія № 7 "Булінг в школі. Як його розпізнати?" - до Всесвітнього дня боротьби з булінгом пропонує пізнавальний  онлайн перегляд для дітей та  батьків - "Що таке шкільний булінг" та "Як боротися з булінгом поради дітям". Приємного пізнавального перегляду!

               

До Дня пам'яті жертв Голокосту

      Сьогодні 27 січня весь цивілізований світ вшановує пам'ять жертв  Голокосту - однієї з найбільш трагічних сторінок людства.

      Щиро співчуваємо невинно убієнним під час Голокосту та їхнім родинам ( чи не у кожній єврейській сім'ї в Україні хтось загинув).

      Нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього дня має стати вічна пам'ять і зобовязання докласти зусиль до недопущення геноцидів і злочинів проти людяності.

До Дня Соборності України

 Велична і свята,  моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам твою історію творить!

     Сьогодні 22 січня, Україна святкує День Соборності. Саме цього дня 102 роки тому, в 1919 році, відбулася ключова для сучасної України подія на шляху до єдності і незалежності держави - проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Святкування Дня Соборності розпочалося з 1990 року, хоча офіційний статус свято отримало лише у 1991 році Указом президента України Леоніда Кучми.

     Головною традицією свята є акція "Українська хвиля" - утворення "живого ланцюга" єднання. Найбільший "живий ланцюг" було створено в ніч з 21 на 22 січня 1990 року, з'єднавши між собою Львів та Київ, що символізувало єдність між заходом країни і столицею.

     Загальним гаслом відзначення Дня Соборності у 2021 році є "У єдності сила".